Життя насправді швидко біжить. Цього року минає 25 років, як я закінчив ВУЗ, і попав по направленню на завод. Це був пік буремних дев'яностих : купони, гіперінфляція. Усі водночас ставали мільйонерами " липовими ". Підприємство, де я працював, очолював колишній місцевий партійний керівник. Так звані " п'ятихвилинки " проходили під його диктатом звісно на підвищених тонах. Дехто з працівників навіть за серце хапався після них. Непросто було вижити в той час. Але виживали, хтось забувався алкоголем. Тоді в моді були літрові пляшки якоїсь гримучої горілчаної суміші - щоб два рази не ходити. Їхні назви вражали наповал : " Кайзер ", " Наполеон " і тд. А з телевізора в якості реклами підморгував бородатий приблуда - дядько, ще один падав, мов " Білий орел " під такт справді хмільної пісеньки " Дим цигарок з ментолом ". Партнер Леонід з АТ " МММ " обіцяв шалені прибутки і райське життя як у серіалі " Багаті також плачуть."
Ось вона - дика свобода після стількох літ правління комуністичного режиму.
Хто був кмітливіший - ставали першими підприємцями. Землю після розвалу колгоспів місцеві голови сільрад продавали мов гарячі пиріжки.
А більшість почали масово їздити на заробітки в інші країни, і я в тому числі, бо завод наш був на межі банкруту (пізніше закрили повністю). Ще пам'ятаю зарплату у вигляді макаронів, цибулі, муки, навіть ковбаси. Зберігся ваучер, що я є акціонером промислового підприємства - його можна було тоді продати за символічну ціну, еквівалентну пляшці горілки.
Коли поїхав перший раз в Чехію в 1996 році, були ще купони. А приїхав звідти - появилися наші рідні гривні.
В самій Чехії перший раз, зайшовши до супермаркету, в очах подвоїлося - скільки різного товару було на прилавках. Тоді ж вперше почув музичні ФМ - станції, скуштував смаколики " Снікерс " і " Марс "( " Баунті " не сподобалося, бо кокосова стружка залізала помежи зуби ). Та чеське пиво - набагато смачніше.
Але то вже зовсім інша історія.
