Мати Січ вертає - України крила!
Ой ти душе, душе, птахою злети,
Там де степ широкий, хлопців сповісти.
Ой де за порогом, вільна течія,
Відшукай баського, сокола-коня!
А той кінь копитом, іскру висіка.
Бо вже шлях до Січі на мене чека.
Ой курився шлях той, в трави поринав.
Ще й могилам груди вітер обіймав
Ой одна могила сповідь берегла,
А друга могила правдою була.
А третя могила - братів хоронила.
Там колишня воля, славонька спочила.
Ой забив копитом, кінь та й попід нею.
То вставайте ж, браття, ті, що під землею…
Ой вставйте ж, браття, досить спочивати!
Буде Вам робота, - рятувати мати!
Буде Вам робота ще й душі розрада
Ой збирайте, діти, та й козацьку Раду.
Ой збирайте Раду, як колись робили
Мати Січ вертає - України крила!
Анфіса Букреєва-Стефко
