У справжніх друзів - друзі спільні,
І вороги у них одні,
Хоч в своїх поглядах всі вільні,
Та на одній ми стороні.
Ніхто ніколи не в прислузі,
Але порядність над усе,
Бо справжня дружба, як і друзі,
Душевні істини несе.
Сприймати істину я мушу -
Те, що посіють, те й пожнуть...
Не всі, хто лізуть в твою душу
Твоїми друзями стають...
Я знаю, що в своєму крузі
Ніхто б, напевне, не хотів,
Щоб за спиною твої "друзі"
Твоїх вітали ворогів...
Та час по-своєму розсудить,
Залишить поряд лише тих,
Хто нас цінує, просто любить,
Насправді друзів золотих.
Їх одиниці - небагато...
Для них присвячую вірші,
Бо кожна зустріч з ними - свято
Для мого серця і душі!
Любов Шемет
ментар!!!
Гарний твір! 
