Моментами важко, тримати себе у руках,
Моментами важко, боротись за власні мрії,
Та ти розумієш, що щастя в твоїх руках,
Лиш той, хто іде, лиш він досягає цілей
Буває, що втома, мов валить тебе із ніг,
І люди, що рідні, здаються такі далекі,
Так хочеш втекти, хоча би на кілька днів
Та завжди щось треба і вирватись так нелегко,
Моментами, знаєш, емоції через край
І часто буває, не маєш кому сказати
Та знаєш майбутнє, воно лиш в твоїх руках
Аби не жаліти, щоб потім не нарікати,
А іноді треба почати усе з нуля,
З нової сторінки, і хай там що скажуть люди,
І слухати серце, бо то лиш твоє життя
Ніколи не знаєш, а як воно далі буде…
©Марія Скочиліс
ID:
864525
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 12.02.2020 00:01:45
© дата внесення змiн: 12.02.2020 00:01:45
автор: Марія Скочиліс
Вкажіть причину вашої скарги
|
