|
Поки світять зорі, поки любуються заходами сонця,
поки називають, а головне відчувають себе щасливими,
поки закохуються, поки радіють, як діти, і радіють діти – ще не все втрачено.
Люди плавають як риби, літають як птахи, що ще буде в майбутньому?
Майбутнє саме про себе подбає, а наше все – сьогодні.
Сьогодні бджола вкусила моє котеня, яке скрізь пхає свій ніс,
бо воно дуже життєрадісне, сьогодні я написала вірш,
яким дуже задоволена,
сьогодні мене менше нудить від солоних огірків, яких я вчора переїла,
сьогодні, дивлячись на цвіт абрикоси, яка вже майже повністю розпустилася,
я згадала покійного коханого, сум умовно паралізував,
я вже починаю до цих почуттів звикати,
сьогодні я приготувала смачний обід,
сьогодні мені вже скоріше хочеться теплої весни,
щоб одягнути нові лосини і одягнути свої браслети,
сьогодні я прийняла рішення відмовитись від вечерь,
щоб схуднути, бо я товста взагалі – то,
сьогодні 7 квітня 2020 року період карантину через поширення по світу поганого вірусу,
сиджу п’ю каву з молоком,
Сьогодні у мене день, коли в моїй голові найменша кількість думок за все моє життя.
Поки ми помічаємо навколо себе світ – ще не все втрачено.
Якщо світ втратить нас, ним любуватимуться хіба що одні зорі, якщо колись всі не згорять,
Є правда, є добро, є віра в хороше – цього досить знати, щоб почати ними користуватись і практикувати в своєму житті, сьогодні!
і тоді відкриється ще любов - «дисципліна» про сенс існування.
З БЛАГОВІЩЕННЯМ!
ID:
871146
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.04.2020 19:23:24
© дата внесення змiн: 07.04.2020 22:10:36
автор: Іра Задворна
Вкажіть причину вашої скарги
|