Пішов весінній теплий дощ,
Небесні хмари трави миють...
Творця невидима рука
З гори сріблясті краплі сіє.
Ковтком цілющої води,
Голодну Землю напуває.
Могутнім подихом вітрів,
Холодні ріки розливає.
Святий Господь дає життя,
На нивах вічного творіння...
Барвистих струнів водограй
блищить осяяний промінням.
Нечутно тиші - гомонить...
Все навкруги живе, співає,
Все те що дихає творить,
Що має крила те літає.
Земля - Божественний вінок!
Сплетіння фарб, відтінків, звуків.
Безцінний, незбагнений дар,
Для всіх живих, дітей, онуків.
Надежда мой компас земной,а удача награда за смелость.....) 
