Якби зустріла я тебе раніше,
не заблукала б у тенетах
нелюбові інших.
Якби ти взяв у свої
мої долоні,зрозуміла б
ціну твоїх полонів.
Щоб кожна твоя морщінка
для мене стала
щаслива днинка.
Не заблукай у часі, зупинися,
ти всеодно це зробиш,
лишень зі здоров'ям своїм не барися.
Куди нашім душам від холоду подітися.
Летять птахи у вирій,
також мають надії.
Дивлюсь у небо,таке глибоке, голубе,
ніби твої блакитні очі.
Як мені розтанути в них
крижинкою тонкою,
потонути в душевному полоні.
Хочу, щоб мрії мої танули
у цьому морі,а ти клав руку
не на своє серце, а на моє.
Сил Бог дає бачити цей Світ,
вдячна йому на протязі прожитих літ...
