Змінитись би й втекти десь на край світу.
І зрадить принципам зажованим, старим.
Хай все летить до чорта. Вже набридло.
Нам усім просто хочеться - пожить!
Той вік, що Бог нам кожному свій одміряв.
Не як диктують, чи як би написали.
Свою історію писать, свою сторінку мать
І не під кого не косити.
Не зрадь же, Світе, ти свою дитину.
Дай тебе любити, дай тебе пізнать.
І нас прийми, таких як є,
Кожного у своїм цвіті.
Ми різні. У кожного свій шлях, свій вибір.
Не намагайся чимось докорить:
"Той краще, ти невдаха!
Не вірний шлях обрав ти. Пора б і зупинитись."
Ти,Світе, знай. Нам просто хочеться - пожити.
Свою історію писать, свою сторінку мать
І не під кого не косити.
Menestrelia, 06.07.19.
