Прохолодне повітря зробило своє діло. І вже на підході до готелю дівчата відчули що дія алкоголю зменшилася.
- Я вимагаю подовження банкету,- вигукнула Тетяна.
- Я гадаю, на сьогодні досить,- трохи не впевнено промовив хлопець.
- Не базікай, наливай,- зареготала дівчина.
- Не можна шуміти так пізно, люди викличуть поліцію,- вже суворо заперечив Дієго і за допомогою Елізи домігся спровадити дівчину до готельної кімнати.
На подив, тільки но голова дівчини торкнулася подушки, вона відключилася.
- Допоможи з блискавкою, - попрохала Еліза.
- З задоволенням, - і юнак почав розстібати сукню.
За мить тіло дівчини було звільнене від одягу і погляд юнака зосередився на дівочих принадах.
- Ти сьогодні такий люб"язний,- посміхнулася художниця, - може і спинку потреш?,- в голосі дівчини чулися грайливі нотки...
- ЗЗЗЗЗвичайно, - вимовив Дієго і поспішив за дівчиною.
- Стривай, зніми лахи, бо намочиш,- зупинила його Еліза.
За мить вони стояли під струменями води і хлопець ніжно стискав перси коханки. Зменшивши струмінь води, дівчина підсунула мило під долоню Дієго і хлопець повільними рухами почав намилювати Елізу.
Стоячи за її спиною, він міцно притискався до дівчини, при цьому вона відчувала стовбур, що розділяв їхні тіла.
Вочевидь, що їм обом не терпілося зайнятися коханням і Еліза швидкоруч змивши залишки мила сказала хлопцю:
- Чекаю на тебе і вистрибнула з кабінки.
За пару хвилин їхні тіла переплелися на ліжку, а поряд мирно сопіла Тетяна.
- Я хочу поцілувати твою розкішницю,- чогось трохи сором"ячись сказав Дієго. Елізі вже не терпілося відчути в собі стовбур хлопця, але подумавши, що не погано було б відчути чогось нового, вона підсунула під сідниці подушку і закривши очі полинула у нірвану. Хлопець то ніжно пестив розкішницю, то відтягував губи дівчинки, то притискав їх. Його язик пестив
чутливу кульку, і хвилі оргазму почалися з новою великою силою. Еліза притисла голову юнака і не в змозі стриматись голосно видихнула. За хвилину свідомість почала повертатися до неї і дівчина усвідомила, що досі притискає голову Дієго. Погляд убік дав інформацію, що Тетяна вже не спить і мовчки з посмішкою і бажанням у очах спостерігає за коханцями.
- То може утрьох?,- запитала художниця, коли Дієго відірвався від розкішниці.
- Звичайно, - майже одночасною була відповідь.
При цих словах, Тетяна повторила позу подружки, але місце Діего зайняла художниця, а хлопець одягши захист ввійшов в Елізу.
Хлопець не давав дівчині зосередитися на розкішниці Тетяни.
Вона майже не контролювала свої рухи, а завдяки великій амплітуді Діего, дівчина з силою натискала на подружку. Важке дихання Тетяни сповістило про те, що на неї підступно напав оргазм. Вона підтягнула подружку і коли їхні обличчя порівнялися почала пристрасно цілувати.
- Тільки губи мені не пообкусюй ,- засміялася Тетяна.
Але судячи з того що Дієго ричав як дикий звір, а його рухи сповільнилися,
вона зрозуміла що він закінчив.
Ну що Ромео, тебе вистачить ще на мене? - хитро підморгнула Тетяна.
- Так, тільки я на хвильку в душ , - досить серйозно відповів хлопець, - і мене звуть Дієго....
- Не переймайся, в нас так кличуть гарних коханців, - підтримала подруга.
Дієго поспішив до душової, а Тетяна взяла телефон, що як здогадалася Еліза , писав їхні розваги і почала зливати відео на сервер. щоб його міг переглянути чоловік.
Коли Дієго повернувся, Тетяна вже спала сном немовляти, а Еліза посміхалася, - Мабудь на сьогодні всім вже досить, в нас ще тиждень попереду. Посмішка в очах хлопця казала, що він не проти повторити наступного дня, і що на сьогодні йому також досить.
- Я можу залишитися у вас на ніч?- запитав він.
- Так але я у середині,- засміялася художниця. І обійнявши хлопця вона віддалася Морфею...
ID:
744595
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.08.2017 13:19:01
© дата внесення змiн: 09.08.2021 23:06:28
автор: 5Елемент
Вкажіть причину вашої скарги
|
Яскравий текст! 
