Там, де любов, там зради ходить тінь,
Тож будь готовий і її зустріти.
Буває так, на жаль, що й золоті
Плюють на тебе друзі, навіть діти.
І що тоді? Утертися й мовчать?
А чи позбутись через «суд лелечий»*
Поки ще сила є в твоїх плечах,
Хоча зробити людям це не легше.
Ох, ця любов! Як міру їй знайти,
Щоби серця дітей не перегріти,
І щоб струмок любові не затих
Й душа твоя для них була магнітом!
Коли ж любові зраджене крило,
Тоді втрачається життєва рівновага
І відбувається душевний перелом,
А із любові пророста зневага.
Так, за любов доводиться платить
Собою, волею, а іноді й любов’ю.
Коли ж отой, що любиш, не святий,
Ти змушений платити йому кров’ю!
15.12.2019.
* – перед відльотом лелечі ватажки збирали так звані «лелечі суди», де вирішували: вбити чи вигнати старих слабких птахів, які не зможуть витримати далеку мандрівку.
Ганна Верес (Демиденко).
Зворушливо-щемно!
