На порозі рік новий стукає до хати...
Зупинись... зажди...постій... Спершу - проводжати
Рік старий і всі його радощі - печалі,
З тих, що доля наниза низочки коралів.
Зачекай, не квапся так, калити не їли...
Ворожінь, верітку збитків на свято Андрія...
Ще горіхів натовкти і маку натерти,
Щоб не було в Новім році ні горя, ні смерти
Зачекай, не лементуй, постій на порозі,-
Ми в Пилипівку про мир проситимем в Бозі
А ти слухай і мотай на вуса, козаче,
Чого хоче українець і за чим він плаче.
А тоді уже й заходь, засівай на "добре,"
Не встидайся, приноси щастя повні торби!
Повні торби, повні міхи своєму народу,
Щоби жили українці від роду до роду!
Н. Карплюк- Залєсова.
10.12.18.
