У ПОЛУМ'Ї ВАТРИ ЗГОРАЄ ЛИСТЯ
У полум'ї, ватри згорає жовте листя
колючий дощ навіює печаль у листопад.
Втомлений осінній день спішить на обійстя
снігопад, замітає вчорашні сліди у сад.
Вітер ,натрусив листя багряно -золоті
із старого дуба ,клена, тополі і верби.
Зажурились троянди і cльоза у душі
і квіти осипають ронять свої пелюстки.
Самотня жінка у осені тепла шукає
з туману виглядає сонечко ясне .
На межі , білий день як листя згорає...
і худерлиця замітає все прекрасне.
Пролетіло ,минуло бабине літо
і вітер зриває останній лист у калини
від морозу холоду в'януть у саду квіти
на білім снігу тремтить ягода -калина.
О ,красуне осене не спіши, постривай!...
у сонячнім промінні побудь, ще мить зі мною.
Нехай усміхнеться сонечко із небокрай
Я налюбуюсь, земним раєм твоєю красою.
М ЧАЙКІВЧАНКА
