|
Ось вітер з павутиною,грає на вікні,
і зайчик сонячний,мандрує по стіні.
І тиша в хаті,доповнює,це все ,
наче в казковий світ,мене веде.
Квітка,що в кімнаті,у вікна,
так тягнеться,до світла,до тепла.
Вона не знає,то у хаті так тепло,
на дворі осінь-тож з ранку й холодно було.
Але вона,напевно мріє-теж,як я,
там побувати де, ще ніколи не була.
Можливо краще там і там,її чекають,
її там приймуть,обіймуть і привітають.
Знову повторюю-на дворі осінь і холода,
та в неї мрія є,тому так нахилилася вона.
Це все за квітку,я придумав ,у тишині,
просто уклав у квітку,я думки свої.
Хто знає,де нам краще-тут чи,там,
тому і тягнемося,по далеких ми світах.
Рано,чи пізно зрозуміємо,ми всі-
де краще,за вікном чи,в кімнаті теплій у тишині.
ID:
856997
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 05.12.2019 18:01:35
© дата внесення змiн: 05.12.2019 18:14:37
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
