Це світ мілких, дрібних, корисливих людей,
Які цілком достойні всі своєї долі,
Хоч лицарі шляхетні серед них будь-де
Народжуються теж у цій брудній юдолі.
Ці лицарі — відсоток дуже незначний
Населення, яке псує цей світ все більше.
Цей світ не канув в прірву тільки через них.
І тільки їм свої присвячую я вірші.
І тільки поруч з ними хочу бути я,
Бо тільки лиш вони не викликають жалю.
У цьому світі є один лиш сенс життя —
Робити тут можливе все добро і далі
В світ лицарів, обитель Бога, вічний світ,
Світ безкорисливості, чистоти й любові,
З собою взявши якості душі та звіт,
Відправитися бути завжди наготові.
Я так люблю його — наш вічний, справжній дім,
Який я бачу у хвилини одкровення,
І хочу сповнити цей світ хоч трошки їм —
Його смаком дбання, служіння і натхнення!
28.11.2019, Київ
