Поч. 40 сек.
Юність зірковим туманом розсипалась
І в небі серед зір притулок знайшла.
Землю давно непомітно залишила,
По Молочному шляху в мандри пішла.
Там самоцвіти по шляху розсипає,
А мені посилає радісні дні,
Щоб за нею дуже довго не сумував,
А радів тому життю , що на Землі.
Деколи вона в сни мої завітає,
Поверне роки молоді, що пройшли.
Карпати зі мною за мить облітає,
Згадаю, які пишні гори були.
Як же я тоді не хочу пробудитись,
Щоб додивитись увесь чарівний сон,
Та ще раз в росянистих травах скупатись
Співати з птахами пісню в унісон.
Юність зірковим туманом розсипалась,
Та в небі серед зір притулок знайшла,
Серед таких самих вона опинилась,
З вишини небесної сяє вона...
