ЗАХИЩАВ УКРАЇНУ
Шумить ,під вікном у смутку тополина
вітер, на розп'яття,на хрест розпинає.
Війна, війна... ти ,у батьків забрала сина
єдине дитя ,мати у могилу ховає.
Розквітали , у садочку двадцять юних літ
виростали крила під сонечком весни.
Він хотів жити, і любив, цей чудовий світ...
та прогриміли гармати забрали сни.
Із небес, голос покликав у кривавий бій
стати ,у стрій рідну землю захистити.
Мати ,услід йому'' сину, там війна не йди!''
-''мамо ,повинен хтось свій край боронити''
''Як не я ,то хто вас від ворогів захистить...
щоб під мирним небом усміхались внуки.''
-''Матусю, у степу земля полум'ям горить''
і літає ,хижа стая чорні круки.
На сході, здригається від пострілу дитя...
там страждання ,біль, пожежі і розруха.
Всюди , чигає смерть ,обривається життя...
не можу ,сидіти в хаті склавши руки .
Пішов, синочок на війну у пекло війни
захищав, від орди неньку Україну .
Впав ,на полі бою від ворожої руки
і на могилі, плаче мати калина.
М ЧАЙКІВЧАНКА
