Не заговориш. не засмієшся,
Більше поради не даси.
Ніколи з вирію не повернешся.
Прости, матусенько,прости.
Прости .що недоговорили.
Недоспівали всіх пісень.
Прости,що я недолюбила
Тепер от плачу кожний день.
Прости,що руки не підклала.
І від біди не вберегла,
Не все змогла.не все сказала
За все прости.не тримай зла.
Я знаю бачиш ти з небес
Як загоряється світанок,
А я несу свій земний хрест.
На серці біль.глибока рана.
Ти так хотіла раніш зятя
З півнями ранок зустрічать,
Завжди була така завзята,
І всю роботу.щоб на пять.
Коза сумує серце крає,
Та й літня кухня сирота,
А я тебе все виглядаю
Може заглянеш до двора.
Десь калатне в дворі відерце
Напевно мама править бал,
Та раптом голка вістрям в серце.
Давно нема,вже нежива.
А час він біль не убиває,
І сльози скільки їх було,
Та моє серденько чекає
На твоє слово. на тепло.
Усе минулось .яне вірю
Для мене ти завжди жива
Йду на роботу,чи подвірям
Болить тобою голова.
З тобою тихо сперечаюсь,
Ділюсь думками,марю в снах,
Одне лиш тішить.колись маю,
Тебе зустріть на небесах.́
Неймовірно гарний вірш про найдорожчу для нас людину.На жаль, не завжди все сказано, все зроблено,
коли матуся з нами. І лише тоді усвідомлюєм, каємось....