Ти знаєш, як минає час?
Рясним дощем стікають дні.
У кожного з нас свій Парнас,
Шляхи у кожного свої…
У кожного своя біда,
Тріумф, поразка, сенс життя.
З нас кожен щастя вигляда
Своє. Дороги: каяття,
Зухвалості, самопожертв
Дає на вибір доля нам.
І безкінечність її верств
На зло негодам і вітрам
Долаємо із дня у день,
Несем вантаж гріхів, чеснот.
І наших душ жива мішень
Відкрита для сміття й щедрот.
Минає час… Минає час.
Ідем, лишаючи сліди…
А що там буде після нас?
Які залишимо плоди?
Стартуючи у зрілий вік,
Ні-ні - та й думаєм про це…
Минає час, за роком рік
Стискаючи життя кільце…
