Так хочеться повернутися в дитячі,ті роки,
так хочеться відчути,силу доброти і простоти.
Де молоді батьки,дерева,рідна хата-
і теплий хліб з варенням і ти,відчуваєш свято.
Ногами босими,пограти у мяча,
і за товариша "носити",під оком синяка.
Коли я хочу,сміятися і від душі,
не підігравати-бо сміються всі.
А головне відчути ту,простоту дитячу,
коли кожен день в житті,був наче свято.
І легкість,шо панувала на душі-
чому не відчуваю у дорослому житті.
Важке питання і відповіді, я незнаю,
хоч вже дорослий і рішення,теж сам приймаю.
Можливо це тому,все так і є,
життя дорсле,дитячу безтурботність-несприйме.
Так хочется,щоб жили всі як діти,
щоб знали веселитись,пробачати і терпіти.
А головне,щоб друзі були,не тільки в "СОЦ.СІТІ",
а були біля нас,хоч в радості,хоч у біді-й товаришували,від душі.
Гарні спогади! 
