|
Летять роки,як в небі журавлі-
в думках зявляються,роки всі молоді.
Часом питання виникає в голові-
коли ми постаріли,ще вчора були молоді.
Ми позабули,що кожен рік,коли мине нам сповіщає,
що він як журавель,високо в небо відлітає.
Хоч і вдивляємося в небо життя-всі ми ,
не бачимо,що птах наш рвется в гору,до висоти.
І тільки як волоси,наголові у нас сиві,
задумуємося-а де поділися,ці всі птахи, такі цінні.
Птахів таких,не повернути і не купити нам,
повторюю-підвладні птахи ці,тільки думкам.
Я кожен раз,коли дивлюся,як відлітають журавлі,
так хочется їм крикнути-прошу вас,поверніться всі.
І крик сумний у небі,журавлі всі прокричали,
та полетіли у минуле,всі роки-най далі.
Але я знаю,повернутся додому журавлі,
і радує одне ,бо прилетять і пташенята молоді.
Ось ці птахи маленькі-це діточок роки,
які,щоб не випали з гнізда,підтримуємо,ми батьки
ID:
853739
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 05.11.2019 11:19:16
© дата внесення змiн: 05.11.2019 11:19:16
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
