Не відчуваючи на тілі жодних вікових змін,
які даються в знаки тільки, коли з чимось
порівнювати,
вона щодня прокидається собою,
усміхненою й оголеною,
із знанням, що ще ніколи не зраджувала,
але саме сьогодні теоретично готова.
Думками про тебе проганяє залишки сну,
в якому туманно вимальовувались
перспективні коханці,
щораз різні, наче, привиди з вчорашнього
дня
чи давнього, не до кінця забутого минулого,
а то й іншого життя,
яке трудно описати тутешніми вимірами
і зовсім нереально викинути із,
синхронізованої з емоціями, пам`яті.
Накидає на гордо розправлені плечі твою
сорочку,
колір якої зовсім не пасує до усього спектру
здобутого досвіду,
твої цінності з давно розмитими межами
між ними і її власними,
твої цілі, які вона по закону підлості досягне
першою,
адже не докладає для цього жодних зусиль.
Домальовує вугільно-чорним олівцем на обличчі
дугоподібні брови,
які мали б символізувати симетричність
ваших історій,
та незграбний порух руки руйнує увесь
творчий задум,
який принципом доміно потягне наслідки
далі,
ставлячи під сумнів завтрашнє спільне
прокидання.
