А роки, мов швидкокрилі коні,
Над дорогами летять життя.
Зупинюсь і поклонюсь іконі
З іменем святим" Моя Земля".
Враз забуду всі свої печалі
У шовковій зелені лугів.
Із блакитної озветься далі
Вранішнього жайворонка спів.
Запарує у тумані ранок,
По над річкою низенько побіжить
Привітаю я тебе, Світанок
І твою зворожуючу мить.
Попрошу, щоб зупинились коні:
"Не спішіть", - сказу я їм, - заждіть
"Бачите, уже навидноколі
Пізня осінь листячком бринить.
