1*** ВОГОНЬ
Нестримний і жагучий із глибин.
Своїм завзяттям простір покоряю,
Без мене – ані пекла, ані раю,
На світі я такий – один.
Буває – застилає очі дим,
Від блискавок-вулканів – не сховатись,
Та гарно милуватися на ватри
І зайчиком пограти золотим!
Я кожним кроком тут і там
Несу енергію життя.
2*** ЗЕМЛЯ
Родюча твердь і непоступний камінь,
В усьому – непохитна та надійна,
З-за мене – і дрібні, й великі війни,
Я – зодчий жител і дзвіниці в храмі.
Усе приймаю й віддаю – стократ,
Не піддаюсь на нерозважний виклик,
Красива в кожнім зі сезонних цилів,
Умію і в буденнім дати лад.
Новонароджені до сивочолих
Вершать зі мною власне коло.
3*** ПОВІТРЯ
Усюди є, і начебто – нема,
Безперешкодно пружне й непомітне,
Зусилля проявляю тільки вітром,
Проношу сяйво дотемна.
Без мене дихати – нікому не дано,
Живу собі, тому й живе існує,
Не тисну, не напружуюся всує,
Та ба́жане всім все одно.
Незримо захищаю землю я,
Хоча й існую віддаля.
4*** ВОДА
Куди нахилять, я туди й течу,
В шпарини проникаю без розбору,
В усьому залишаюся собою,
Льодами і окропом – обпечу.
Багатолика, тургор – мій кумир,
Який не дозволяє в ступор впасти,
Від нього рвуся, наче птаха з пастки,
Та тільки з ним лиш набуваю крил.
Немає виходу, чи рамки затісні?
Прориви зріють у мені.
Гарний вiрш, Оксано. Цiкаве таке описання кожного елементу, що навколо нас. Кожен з них однаково важливий, свою роль грае.
Тiльки от ви у 11 рядку написали слова "не поступний" окремо, а набагато правильнiше тут буде разом - "непоступний камiнь".
Дякую! Мені вдалось дещо поверхнево та схематично зобразити ці стихії. В житті вони - кожна зі своїми неповторними та цікавими рисами, і поєднуючись, дарують нам гармонію навколишнього.