… без Тебе, і … без Вас
Думки рояться в купі у сей похмурий час
У лабіринтах себе згаса поволі іскра
Не наче той відлюдник, душа якого щезла
На мус ковта повітря … думками поруч Вас
Які невпинно вперті ці відстані і час
Чому так повелося у цьому й тому світі
Ми не завжди ось тут ось, де серця любі й рідні
Розлуки та стрічання, минає все але ж …
… скажи доле за що даруєш цей арешт?
Ця ноша на одинці по правді не легка
Мерщій відчути б дотик й цілунок на устах
… а я зчерствів ти знаєш, ще трошки й певне в камінь
Загуснуть усі шрами, як той у серці пломінь
Й від першого торкання розсиплеться на друзки
Залиш лиш добрий спомин і від душі галузки
Як буде тобі зимно, то ними розпали
Все, що зоветься плоттю, то просто спопели
Бо ж нащо ж таке тіло, з камінням в середині
Та знай кохаю щиро у кожній новій днині
