Мавки в лісі чепурились,
Серед чудної весни,
Ароматним квітом вкрились,
Плаття ткали із трави,
В соловейка взяли голос,
Свіжість - з чистої ріки,
Ніжність їм позичив лотос,
В охоронцях йшли вовки.
Мов цариці у промінні,
Вийшли мавки в білий світ,
Вполювати щире серце,
Щоб лишити в ньому слід.
Чаклували цілу нічку,
Душу чисту віднайшли,
По стежинках так тихенько,
Просочились мені в двір.
Розстелила одна сітки,
Друга медом підзива,
Казки солодко і ніжно,
Третя в сні розповіла.
Чари пахнуть, мов дурманом,
Проникають в кожну суть,
Опустилися туманом,
І щодня лишень ростуть.
А в твоєму серці щастя,
Там кохання має дім,
Світло-світло, мов з причастя,
Бог тут править геть усім.
Ти мене пригорнеш міцно,
Сила наша в почуттях,
Повернулись мавки гірко,
Розчинились у лісах....
ЧУДОВО!
