Твої слова, неначе пісня, лились,
Красива, і здавалось, без кінця.
У них і смуток, навіть, був на милість,
І розчинялись в пісні тій серця.
Твої слова, немов казкові птиці,
Літають високо, що й не спіймати.
У них відвертість, й навіть небилиці,
І щось таке, що важко й розібрати.
Твої слова бальзам на душу й тіло,
Що як вода потрібні, як повітря.
Твої слова, буває, що й задінуть,
А взагалі для мене лише ніжність.
Твої слова... Як їх чекаю лиш би знав ти,
Немає дня без них і нічка не настане.
Як хочеться Тебе поцілувати,
І почуття в мені це не зів'яне...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827571