Усміхнувсь під балконом барвінок,
Запалились каштана свічки.
Буйні верби сховали затінок
У глибокії води ріки.
І несеться кохання весняне
Вдалину, де лебідка живе.
Неповторне моє і жадане,
Яке сонця до ранечку жде.
Любить слухати плескіт річковий,
В ньому чути жадану ходу.
Стежку промінь освітить ранковий,
По якій до коханої йду.
Будуть довго горіти каштани,
Заспокоїться бистра ріка.
І засяють весняні екрани,
Коли виловить люба вінка.
я дуже радий за себе ,що зайшов на вашу сторінку.я вражений до глубин серця.ви справжній віршотворець.дякую вам.заодно прошу вас оцінити справедливо мої вірші.слово майстра для мене має вагу.
А я радий нашому знайомству! Пишіть більше, пишіть серцем і у Вас все буде добре! Щоб вірш лився, варто його писати хоч трохи притримуючись правил. Я теж цим грішу. Пишіть!
