Не ображайтесь на дітей,
що не прийшли, не подзвонили,
не ображайтесь на дітей,
що квіти рідко вам дарили.
У них своє земне життя,
такого темпу ви не знали,
і поїзд їхній на путях
в нове життя, в далекі далі.
Зумійте відпустить дітей,
не причепившись до експресу,
зумійте відпустить дітей,
в них зовсім інші інтереси.
Свій тихохідний екіпаж
призупиніть хоч на хвилинку,
хай діти в майбуття летять
вперед і сміло без зупинки.
Прийміть такими їх, як є,
допоможіть у потяг сісти,
благословіть в життя своє
і ждіть від подорожніх вісти.
Та намагайтесь зрозуміть,
провівши в дальнюю дорогу,
не йти за ними слід у слід,
як сонце зійде до порогу.
Любіть усіх своїх дітей!
Образ у серці не тримайте.
Любіть усіх своїх дітей!
І місце в їхнім зберігайте.
Ви мудрі, кращі із людей,
цінуйте зустрічей хвилини.
Не ображайтесь на дітей,
даруйте щастя повні скрині.
Оригінал
Не обижайтесь на детей,
Что не пришли, не позвонили,
Не обижайтесь на детей,
Что подарить цветы забыли.
У них своя земная жизнь,
Такого темпа мы не знали,
Их быстроходный поезд мчит
В другую жизнь, в другие дали.
Умейте отпускать детей,
Не прицепляйтесь к их экспрессу,
Умейте отпускать детей,
У них другие интересы.
Свой тихоходный экипаж
Остановите на мгновенье,
Пусть ваши дети в жизнь летят
По выбранному направленью.
Примите их какие есть,
И если в силах — помогите
На быстроходный поезд сесть.
С дороги вовремя уйдите.
Душой старайтесь их понять,
Махнуть им вслед на полустанке
И не пытайтесь догонять,
Встав рано утром спозаранку.
Любите собственных детей,
Обиду, злобу — не держите,
Любите собственных детей,
В их сердце местом дорожите.
Ведь мы намного их мудрей
И каждый час общенья дорог,
Не обижайтесь на детей,
А подарите счастья короб.
Людмила Сарапулова
Якийсь речитатив... Це просто якась галіматьня... Матьня!.. Це якась спроба римування?!.. Набір слів?!.. Це не Фея!.. це фейк...
Нема про що писати- не пиши! Це заповідь... А не настанова...
Ой, Сонечко, далеко незгодний з точкою зору автора....хто цурається свого коріння, той і сам залишиться як перекотиполе....ну та ці думки не до тебе)...а ти як ЗАВЖДИ - МАЙСТЕРНО виконала домашнє завдання!))
Спасибі, Колю, за власну точку зору щодо вірша!
Чому саме цей твір я вибрала для перекладу? Та тому, що бачила страждання матері через відсутність дітей. Звичайно, яке може бути виправдання для дітей, коли мати побивається за ними і втрачає здоров'я через відсутність рідних кровиночок. Немає! Лише інша точка зору здатна виправити ситуацію - не ображатися на дітей. Всепрощаюча материнська любов здатна на все! Рада, завжди тобі рада!
Що і роблю. 
далеко незгодний з точкою зору автора....хто цурається свого коріння, той і сам залишиться як перекотиполе....ну та ці думки не до тебе)...а ти як ЗАВЖДИ - МАЙСТЕРНО виконала домашнє завдання!)) 
Рада, завжди тобі рада! 
