Я дякую, Батьку, за мову,
Яку Ти для Світу відкрив,
Повчально-буремному слову,
Що в душу вкраїнську вложив.
Як важко було кріпакові
"Крізь терни іти до зірок"
Знайти зерна правди в полові,
Звернувшись до "грішних" думок.
"Зерном" Ти засіяв Вкраїну,
Ти Словом в серця увійшов,
Гравюри, "Кобзар", "Катерину"
Створив - закипала щоб кров
Від правди, пророцтва, науки,
Від пізнання хто ми є ?
Ти посаг вложив нам у руки,
Щоб йшли пізнавати своє́
На цьому нетеплому світі,
Який Тебе рідко жалів,
За думи Твої болем вкриті
Під рев всемогутніх вітрів.
Без пафосу в кожній оселі
Ти в очі вдивляєшся нам,
В дні смутку, а також веселі,
Даєш не зчерствіти думкам.
Тож, поки живемо, вклонімся
Землі української Сину,
За душу його помолімся
Над все він любив - УКРАЇНУ !
09.03.2019 р.
