На біса! Упала куліса
Вже досить!!! Кінець цій виставі
Антракту не буде, ця чорна завіса
Розплутає правди етюди
На біс не покличуть забутих акторів
Давно замурованих в стіни театру
І ледь догорає присутність акордів
У сутінках тілесних шрамів
Розгніваний вітер крізь шпарку-гримерку
Влетить до забутої зали
Він скаже усе, що вони не сказали
Прожектори, вів ат, почали
І дивнеє диво куліса прозора
Раптово із чорної стала
І душі ті всі, що нами забуті
Запрошують нас до вистави
