Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: ЩО Ж ВИ НАРОБИЛИ - ВІРШ

logo
Любов Вакуленко: ЩО Ж ВИ НАРОБИЛИ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЩО Ж ВИ НАРОБИЛИ

Я Шевченка люблю змалку,
                  як читати стала.
В свої п"ять неповних років
                  "Заповіт" вже знала.
І тому в цей день великий
                  я його питаю:
Чого ж ти  так похилився?
                  Що так серце крає?
Крізь зітхання і крізь сльози
                   ось що я почула,
Послухайте, люди добрі,
                   поки не забула:

Я поглянув на Вкраїну й чолом похилився,
Якби міг, то із могили я б до вас підвівся.

Я б узяв би свої вірші і пустив по вітру...
Ви читали, та не знали мого "Заповіту".

Треба ж було будувати, а ви зруйнували
Те, що зводили роками, у що душу вклали.

Треба було жити разом, а ви поділились,
Ще й шматуєте Вкраїну, куди ж ви скотились.

Працювать ніхто не хоче - так дітей навчили.
Люди добрі і хороші, що ж ви наробили.

Схаменіться, одумайтесь, треба щось робити:
Рятувати Україну, добробут ростити.

Та не ліками, не словом - треба працювати.
Бо сусіди вам не прийдуть в хаті прибирати.

Подивіться на панянок, на панів пихатих:
Вони все палаци зводять. На яку зарплату?

А простий народ працює з ранку і до ночі,
І отримує копійки. А він жити  хоче.

Отака вас, люди праці. вже чекає шана:
Брати діток і йти в поле, працювать на пана.

То ж не плачте наді мною гіркими сльозами ,
І подумаємо разом, як нам жити з вами...

ID:  829008
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 14.03.2019 15:12:40
© дата внесення змiн: 14.03.2019 15:32:54
автор: Любов Вакуленко

Мені подобається 10 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (564)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Любов Іванова, 24.03.2019 - 09:43
Як кажуть - влучно, як "В ДЕСЯТОЧКУ"!!!! 12 12 12 flo26 Та вірити в краще - вкрай важливо...
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Любов Іванова, 25.03.2019 - 14:55
Спасибі, Любочко. Обов'язково будемо вірити в краще і можливо ще й побачимо це "краще". give_rose
 
Елена Марс, 15.03.2019 - 17:47
Так! Самі понароблювали, самі й розгребати повинні і не надіятись на когось. 12 16
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Елена Марс, 15.03.2019 - 18:33
Та чи розгребемо?.. frown
Спасибі, Оленко. Рада, що завітала до мене. 16 22 22 give_rose
 
Катерина Собова, 15.03.2019 - 11:42
12 12 12 Сильний вірш! Навіть пророк Тарас не зміг би уявити, до чого ми докотимось у славній Україні!
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Катерина Собова, 15.03.2019 - 12:03
Спасибі. 16
Напевно, що так. Бо ми всі намагаємося вірити у світле майбутнє, а воно (майбутнє) приходить далеко не радісне. Можливо воно колись і прийде це світле, та чи доживемо ми...
 
Надія Башинська, 14.03.2019 - 22:13
16 flo17 16 Бачив Тарасик... Бачив. flo36
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Надія Башинська, 15.03.2019 - 11:13
Спасибі, Надійко. 16 22 give_rose
 
Наташа Марос, 14.03.2019 - 20:21
31 17 Щиро й зворушливо про наболіле... 17 17 17 hi flo11
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Наташа Марос, 15.03.2019 - 11:11
Спасибі, Наталю. 16 22 give_rose
Це ж все Тарас, а він завжди був щирим. 16 16 16
 
Ніна Незламна, 14.03.2019 - 19:38
12 12 12 flo15 flo23 flo36
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Ніна Незламна, 15.03.2019 - 11:10
Дякую, Ніночко. 16 22 give_rose
 
Аяз Амир-ша, 14.03.2019 - 17:33
12 12 12 hi flo21
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Аяз Амир-ша, 15.03.2019 - 11:10
Дякую дуже. 16 22 give_rose
 
Георгий Данко, 14.03.2019 - 16:55
12 5! give_rose hi

Люба, Шевченко про те, шо Ви написали, говорив.

У "Гайдамаках":

Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Текла, текла та й висохла.
Степи зеленіють;
Діди лежать, а над ними
Могили синіють.
Та що з того, що високі?
Ніхто їх не знає,
Ніхто щиро не заплаче,
Ніхто не згадає.
Тілько вітер тихесенько
Повіє над ними,
Тілько роси ранесенько
Сльозами дрібними
Їх умиють. Зійде сонце,
Осушить, пригріє;
А унуки? їм байдуже,
Панам жито сіють.

ГАЙДАМАКИ (Треті півні ) Т.Г. Шевченко




З повагою, Г.Д. 23
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Георгий Данко, 15.03.2019 - 11:10
Спасибі, Георгію. 16 16 16
Гірко від того, що ми знову повертаємося в минуле. Прикро за народ і країну. Не зрозуміло чим ми це заслужили... 17
 
Георгий Данко відповів на коментар Любов Вакуленко, 15.03.2019 - 11:32
Любочко, тому, що ми маємо - на те Божа воля.

Цей світ - то є дитячий садочок, в якому ми усі виховуємся.

Ви не дарма пожалкували за минулим.

У минулому були не тільки погані речі, було там багато такого, про що зараз не прийнято згадувати. Наприклад, та віра і спосіб життя, що записані у стародавніх Ведах.

А фундамент тих Знань не змогли витравити з Душі народу минулі тисячорічча.

от тому й ми такі. 16 17
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Георгий Данко, 15.03.2019 - 11:37
Хіба можна забути своє щасливе дитинство, нехай і без смартфонів та комп"ютерів, але ж було спілкування, доброзичливість, ніякої жорстокості. Ми не боялися ходити вночі вулицями свого села... А зараз?
 
Георгий Данко відповів на коментар Любов Вакуленко, 15.03.2019 - 11:51
А зараз - великі випробування.

Дитинство і юність завжди відтворюють в нас оптимістичні спогади. Дарма, що хліба, а чи ковбаси не було вдосталь.

Зате заздрощів майже не було. А зараз - 99%
Звіттіля й мораль.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246464

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689648

З повагою, Г.Д. give_rose give_rose give_rose friends
 
Шевченко напевне б похвалив. give_rose
 
Спасибі. Мені було б приємно. 16 give_rose
 
Амадей, 14.03.2019 - 16:04
12 12 16 21 flo26 flo32 flo32 flo36
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Амадей, 14.03.2019 - 16:19
Спасибі. 16 give_rose
 
Чайківчанка, 14.03.2019 - 16:03
😢💔
 
Любов Вакуленко відповів на коментар Чайківчанка, 14.03.2019 - 16:18
Дякую. 16 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: