Сьогодні сон дав мені, тебе обняти
І ніжно, щиро поцілувати.
Уткнутися носом, у твою щоку
Забути кожну проблему важку.
Своїм коханням літали ми вище балконів,
Мішали поцілунки з табаком,
Не припускались ніяких канонів,
І це був такий солодкий сон...
А потім, реальність буття,
Щоденне невгамовне життя,
І знову проблеми, сльози,
І знову закутали нас морози.
Та згадала я, що поруч
Завжди твоє плече.
Що створюємо власноруч,
Те що колись нас переживе.
І хай це був лиш сон я вірю, що колись
Наші серця в унісон скажуть: ми поклялись.
І я нахилюся і ніжно тобі скажу:
– Чорт, я так тебе люблю!