Я ром, і все моє життя - юрба !
Ромели ми, і вічна є дорога.
Я - Всесвіт, і моє життя – журба,
Що подарована мені від бога.
Я так тебе, моє життя, нестримно пив,
Немов з дитинства спрага полонила,
І я її з собою прихопив,
На все життя, немовби завинила.
Я жив бігом, немов шалений жив,
Забувши, що біжу до бога,
Хапав повітря, знов кудись спішив,
Усе життя моє – складна й важка дорога.
Та так тебе, моє життя, люблю,
І так мене твої пісні хвилюють,
Немов останній раз вино я п’ю,
Немов останній раз тебе цілую...
