Наллю я в фужер вина
Сама посиджу із ним
О,якби ти тільки знав
Що роблю собі я цим
Дивись,як цілую край
Як п"ю свою біль до дна
Заздри йому та знай
Я з ним, не з тобою я
Вино ще зовсім молоде
З ним я знов на коні
І щастя до мене пливе
Хоч його не сприймаю,ні
Я не п"янію ні чуть
Не крутиться моя голова
Тільки чую твоє "Забудь"
Пам"ятаю любові слова
Якась розрада в вині
І,навіть,чомусь благодать
В руці лиш фужер з вином
Мені вже тебе не обнять
Краплини стікають вниз
Лоскочучи душу,печуть
Вино,це мій лиш каприз
Без тебе я гину тут
GENYK
Так, Друже, усі проблеми від жікок і від вина...особливо, якщо і те, і те - в надлишок)....це так, для підняття настрою після прочитання твору зі смутком...а твір ХОРОШИЙ, і переклад теж на рівні!