На папері закарлючки
Старанно малює ручка,
Намагається, виводить,
Та нічого не виходить.
Пальці ручку обіймають,
Їй писать допомагають.
Та старання всі дарма,
Нема хисту до письма.
Замість «у» малює вудку,
Хоч іди по рибу хутко,
Написала букву «и» -
Хвилі в морі попливли.
Замість «д» для хати дах,
Схоже «т» на гострий цвях.
«з» та «е» взялить за руки,
Стали цифрою дві букви.
Ручка капризує, плаче,
Й пише букви знов одначе.
Разом з нею і Катруся
Каже: - Я писати вчуся.
Хоч як букви пустували
І писатись не бажали,
З дня у день уперто ручку
Знов тримали Каті ручки.
А коли весна настала,
Катя чітко написала:
-Подивись, моя матусю,
Я писати швидко вчуся.