Знову я писатиму листи.
В спогадах шукатиму себе.
Напишу «Забудь і відпусти»
А уста шепочуть «жду тебе».
І рука виводить «Не простить.
Що було назад не повернеш»
А в думках «Прийди хоча б на мить»
І надія що мене ти ждеш.
На папері докором тремтить
Знов образа, не знайти слова.
А в душі вогнем палахкотить:
«Все одно моя любов жива»
У листах не видно почуттів,
І слова не стерти за життя.
Як скажи відчути ти зумів –
«Гордість то писала, а не я»
