Між ними тисячі хвилин
Нещадних відстаней заброди
І хтось уже досяг родин
А хтось бездумно все ще бродить
Між ними без ліку розмов
Та більшість з них не є важливі
Хтось з них уже обрав любов
А хтось ще сподіває диво
Та час біжить, пісок крізь пальці
І вартісне не те в житті
Колись, зібравши свої ранці,
Забули вкласти щось святе
І за спиною пересуди
І шабаш статусів примхливих
Хтось навічно кохання в груди
А хтось ще сподіває диво
Між ними-нами тиша днів
Розтерзаних років етюди
Хтось вже виховує синів
А хтось про це говорить всюди
Віддавна люди нерозумні
Бездумно витрачають час
Від того надзвичайно сумно
Що цей "не розум" є у нас...
