Дія третя
Сцена перша
Ліс як і в першій дії. Він відділяє табір Аттіли
від табору Еціо. Ранок.
Форесто один.
ФОРЕСТО
Маєм ми тут зустрітись...
Тут від Ульдіно буду
знати бридкого весілля час. У грудях
помста чекає... Година
гніву мого, що громом
впаде, прийшла.
(Входить Ульдіно)
УЛЬДІНО
Форесто!
ФОРЕСТО
Кажи!
УЛЬДІНО
Зближається кортеж веселий,
що в Аттіли намети
проводжає дружину.
ФОРЕСТО
О, гнів мій лютий!
Ульдіно, йди!.. Ти знаєш,
що там, у тому лісі,
стоять загони римські наготові...
Еціо жде тебе – тоді наскочать
всі на безбожних.
(Ульдіно йде)
Сцена друга
ФОРЕСТО
Невірна!
В цей день, для тебе жаданий,
побачиш ти Форесто – прийде нежданий!
Що б я, нещасний, не віддав
для Одабелли серця?
Навіть, о, небо, ти прости,
навіть твоє (навіть твоє) безсмертя.
Чому (чому) ти лицям варварів
даруєш (даруєш) благодать?..
Чому рівняєш до ангела
тих, хто лиш зло в серці має?
Чому рівняєш з ангелом
тих, в кого зло лиш у серці є?
Чому рівняєш з ангелом
тих, в кого зло лиш в серці є?
Чому рівняєш з ангелом
тих, в кого зло лиш є?
У кого зло лиш є?
Сцена третя
Зі сторони римського табору
поспіхом підходить Еціо
ЕЦІО
Пора до бою... воїни
мої вже ждуть сигналу...
Наскочать, наче блискавки,
всі на бридку навалу.
ФОРЕСТО
Ніхто, ніхто з цих варварів
не ступить у свій дім.
ФОРЕСТО ТА ЕЦІО
Ніхто, ніхто з цих варварів
не ступить у свій дім.
Ніхто, ніхто з цих варварів
не ступить, не ступить у свій дім.
ХОР
(зсередини)
Входь же, о діво, в оплесках,
жде цей намет тебе (тебе);
входь і тобі сіятиме
звідти щасливий цар.
Маєш лице просвітлене,
наче уранці схід,
душа ж твоя нагадує
сонця чудний захід.
Чудний захід, чудний захід,
чудний захід.
ФОРЕСТО
Ти чуєш?..
Це пісня радості...
ЕЦІО
А зробиться біди.
ФОРЕСТО
Ах! Безсоромна!
ЕЦІО
Стримуйся.
Наша мета священна.
ФОРЕСТО
Жінкою йде для варвара!..
І все це добровільно!..
ЕЦІО
Злобу свою ревниву
стримуй на слушний час.
ФОРЕСТО
Від цих пекельних демонів
весь розум мій погас.
