Люблю тебе народе за відвагу,
За те що не розплився під дощем,
Що сотнями років терпів зневагу,
Та не піддався нападу нікчем!
З усіх боків на тебе нападали,
І кожний гріб під себе, що лиш міг,
Історію “брати” переробляли,
Брехав, вбивав, та все ж не переміг!
Ти вистояв! Ростеш попри наругу,
Хоча ще й досі смокчуть упирі,
Ще мало крові, шлють нову ватагу,
Народ не впав! Ростуть богатирі!
Хоч є такі ,що згадують минуле,
Клянуть усе, що тяжко ти здобув,
Та згинуть ці безбатчинки відбулі,
Бо рабства час навіки вже минув!
Вкраїна Є! І ти вже став на ноги!
Перевертням й приблудам йде кінець,
Ти з чистим серцем йдеш до перемоги,
І певний ти, з тобою твій Творець!
