Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ПОКЛИК ЛЕЛЕКИ - ВІРШ

logo
Олександр ПЕЧОРА: ПОКЛИК ЛЕЛЕКИ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПОКЛИК ЛЕЛЕКИ

Олександр ПЕЧОРА :: ПОКЛИК ЛЕЛЕКИ
«Вже в Хитцях не гніздяться лелеки» –
мені сумно Олекса повідав.

Як же те споглядати нелегко!..
Одиноку він хату провідав…

А було ж це село мальовничим:
річка Удай, узліски, долини…
Як же боляче в спомини кличе
неповторне те царство дитинне!..

А було ж воно верхи на конях!..
Вже давно вороні і не сняться.
Сивина оселилась на скронях.
Вже й лелеки тут жити бояться.

…Чагарник, самосадні дерева,
гомінливі пташки, та не люди…
На горі в самоті ферми ребра…
По Вкраїні вже так ледь не всюди.

Тут не стрінеш вже й древню бабусю.
Кілька хат зирять вікнами в небо…
Та невже і Всевишній забувся,
що село рятувати вже треба?

У Хитцях оселилася тиша.
Тут малеча давно не щебече.
Олексій про село своє пише.
А села вже немає. Вже – вечір…

Клекотять життєдайні лелеки,
де клопочуться люди в оселях.
Вимирають близькі і далекі
українські покинуті села…

Ще провідує цвинтар ілюзій
Олексій Неживий, бо живий ще.
По світах розлетілися друзі.
І все далі до них, і все ближче…

Як же хочеться хатнище мати!..
Мов лелека, в дворі походжає…
Відлетіли вже батько і мати…
І не радий Олекса врожаю.

Хоч садок іще родить нівроку,
і садили город для годиться…
Це ж колись тут держали корову.
Це ж отут – найсолодша водиця…

Де гриміли пташині оркестри
і кумедні перегуки півнів.
Відлітають брати його й сестри.
Захлинається серце в кипінні.

Тут до нього ще зовсім недавно
озивалися жваві сусіди.
В самоті і вечеря й сніданок.
Ну куди отепер він тут піде?

Щоб горіх не звалився на хату,
довелося спиляти по пояс.
Його плоду і так забагато…
Озивається в степ дальній поїзд.

Покотились літа чередою
з весен радості в траурну тишу.
Не юнак, а дідусь з бородою
про минувшину зболено пише…

Якби ж можна вернути минуле,
освятив би він в Удаї воду.
Щоб сюди козаки повернулись
і на храм приїжджали підводи…

Ой ви коні, розгнуздані коні,
покатали ж ви як, поносили!..
Серце рветься, слізьми очі повні
і немає тримати їх сили…

Боже ж боже, за що ця наруга
щоб село ще живеньке ховати?
Як же жаль мені вірного друга
що тулився до рідної хати.

Що вітався уголос з порогу
і хрестився, неначебто в церкві.
Із вікна поглядав на дорогу…
І рубці розправлялися в серці.

Бо Хитців найрідніших на світі
всі заморські столиці не варті.
Тут коріння, тут вічності віти…
І молитва до рідної хати.

Тут вівтар на вітрах благодатний.
Тут думок, теплих споминів повінь.
Приїздить Олексій бородатий
на довічно святу тиху сповідь.

Стогне вітер в дрімучій долині…
Відродити село ой нелегко!
Дзвонить в скроні, у серденько лине
невмовкаючий поклик лелеки…

1 жовтня 2017 р.

ID:  753490
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 03.10.2017 12:25:11
© дата внесення змiн: 03.10.2017 12:25:11
автор: Олександр ПЕЧОРА

Мені подобається 32 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Валентина Ланевич, Віталій Назарук, Наталя Данилюк, Lana P., Калиновий, Світлана Моренець, Ніна-Марія, Валентина Мала, Надія Башинська, Ганна Верес, Лілея1
Прочитаний усіма відвідувачами (1493)
В тому числі авторами сайту (37) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Анатолійович, 26.04.2018 - 08:52
12 12 12 Страшна і болюча правда... 17 cry
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Анатолійович, 26.04.2018 - 19:46
Тримаймося... friends hi
 
Льорд, 12.11.2017 - 23:29
Щирі рядки 12 clap
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Льорд, 13.11.2017 - 09:40
Щиро дякую. hi
 
Надія Башинська, 24.10.2017 - 07:38
23 16 23 16 23 16 23 ДОБРА І ЧУТЛИВА У ВАС, ОЛЕКСАНДРЕ, ДУША!!!
ВІРЮ, ЩО ЩЕ ПРИЛЕТЯТЬ ЛЕЛЕКИ! flo27 a11 flo27 a11 flo27
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Надія Башинська, 25.10.2017 - 11:57
flo12 39 39 39 Дай Боже, щоб не переводились люди і поруч гніздились лелеки... hi
 
Калиновий, 14.10.2017 - 17:04
friends
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Калиновий, 17.10.2017 - 10:51
friends 39 39 39 БУДЬМО! Шоб ще!.. hi
 
Lana P., 08.10.2017 - 03:08
"Відродити село ой нелегко!"
... як і все... а от занепастити як просто...
- наболіла тема, пане Олександре, і гарно написали 17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Lana P., 17.10.2017 - 10:53
Дякую. flo12 39 39 39 friends
 
сумно...проте, кожен колись свідомо поїхав у місто, шукати кращого життя і це -людські нормальні бажання....що ж старенькі могли зробити батьки,щоб зерегти його самі?та і їх немає багатьох...а влада- добиває все хороше остаточно...вже і в містах стоять будинки й кричать порожніми вікнами: де ви, Люди?!....а влада- далі жиє й нищить нарід.... Хороший і проблемний вірш, Олександре Андрійовичу
 
ДЯКУЮ.. flo12 39 friends hi
 
friends навзаєм 39 31
 
Ol Udayko, 05.10.2017 - 18:42
smile Це наче про мене, Олександре... Хоч ще Живий! apple biggrin biggrin biggrin
 
Сильно, зболено, злободенно! 12 12 12 hi
Болить душа за наші села, ой болить! 17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Світлана Моренець, 05.10.2017 - 18:34
Біль шалений, а виходу не видно. ghmm
 
12 Зворушливо до сліз... 17 16 22 22
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Валентина Ланевич, 05.10.2017 - 18:31
Отака система безвиході... ghmm
 
Наталя Данилюк, 03.10.2017 - 22:05
Сумні реалії... 17 Села вимирають, необроблені землі пустують, а міста розростаються... Щемна історія... frown flo26 osen2
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Наталя Данилюк, 05.10.2017 - 18:30
...система винищення сіл... ghmm
 
Патара, 03.10.2017 - 20:56
Сумно... frown 17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Патара, 05.10.2017 - 18:29
Реалії нищівної системи... ghmm
 
Ганна Верес, 03.10.2017 - 17:47
Талант і біль злилися воєдино,
У Вашому проникливім вірші,
Бо Олексій і Ви - сільська дитина,
Несете святість у своїй душі,
Тому й болить вам доленька лелеки,
І доля споконвічного села,
Бо не забули той пташиний клекіт,
І стежку, що у світ вас повела. 12 12 12 17 give_rose
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Ганна Верес, 05.10.2017 - 18:28
Чи буде пустка раєм для приїжджих,
коли в селі не стане вже й селян? ghmm
 
12 Проникливо! Сумно! flo27 flo16 flo27
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Світлана Семенюк, 05.10.2017 - 18:24
Гірка правда. ghmm hi
 
zazemlena, 03.10.2017 - 16:44
12 give_rose
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар zazemlena, 05.10.2017 - 18:23
flo12 39 friends
 
Salty Wind, 03.10.2017 - 16:17
Болюча тема... Душевно і правдиво...
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар Salty Wind, 05.10.2017 - 18:23
Дякую... hi
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: