Є у природи божий дар
Серед осінньої примари
Засяє мов зірки Стожар
Бабине літо дарять хмари.
Веселий тиждень златолистя
Та тихий шепіт від зірок,
Що вкрали сяйво на намисто.
Але… його короткий строк.
Пливе, до щастя, павутиння
Гілки гойдає вітерець.
Квітки все всіяли насінням
Та осінь тягне під вінець.
Є серед людства час весільний
Заграви пророкують щастя
Коли наш вибір тільки вільний
Серця до серця має класти.
А осінь… тиха шепотуха,
Вся в візерунках листопаду.
Прошепотіла нам на вуха,
Що вклала в парках все до ладу.
Що відлетіло в вирій птаство,
Шукає прихисток природа.
Замовкло лісове теж панство
Мовчать дерева нам на згоду.