"Давай лиш друзями залишимся"
Серця розбила фраза ця,
Десь трохи більше - безкінечності
Лише черствіють вони потім,
І до Кохання не придатні,
Хоча не є таким складним.
сердечка черственькі,
ДО кохання пригорнути.
Для когось особисто необхідно,
Щоб тій людині було добре,
Неважливо як, неважливо з ким,
І де,
Та посмішка, причарувавша, Не сходила з обличчя,
Очі блискали задором,
своїми словами не діяти болю
Надіятись на долю,
Тебе ж друже підтримують наче
Бажають для тебе
Говорять:-"ТОБІ ЩЕ ЗУСТРІНЕТЬСЯ ТВОЯ ПОЛОВИНА"
Але ж ти не слухаєш,
Бо ж ось вона стоїть поряд, не з тобою, а жаль
Лиш руку простягни,
Та ж там стіна для мене, говориш ти, здивовано і грізно.
"Яка стіна"- спитають друзі,
Вона для мене дуже цінна,
Аж безцінна,
Я не порушу її щастя!!!!!!!!