Мені усі казали: «він поганий,
Покинь його,забудь його скоріш
Тебе кохає він лише по п’яні,
Душа його від чорного темніш»
Усі мені твердили: « ви не пара,
Ти не для нього та і він такий не твій.
Кохання ваше буде, мов примара
Яка погасить світло твоїх мрій»
Вони мені твердили : «він пропащий» ,
Бо з ними він кохання не відчув.
Але я знаю,що зі мною він найкращий,
Бо шепіт мого серця він почув.
Усі мені гриміли: «ти не стерпиш,
Не витримаєш натиску його».
А я відповідала: «як полюбиш,
То не підеш ти від коханого свого».
І щоб там не казали за спиною,
Про що б не гомоніла «колонада» слів.
Я відчуваю –
моє щастя йде зі мною,
У неозорий світ крилатих почуттів.
