Не літо вже, не літо -
Пора оспівана, пропита...
Літа пару днів лишилось,
Сумна втома навалилась.
Завтра знову, як завжди,
Небо мокрої води,
Хмар химери в вітра волі
Хмуро сунуться поволі,
Красноцвітна даль лісів
З прілим запахом грибів,
Яскравіє горобина,
Пливе в небі павутина,
Горизонтів чорних тінь,
Пуста давить далечінь.
На лиці усмішка тане,
Розчиняється туманом.
І в цю пору невідому
Тільки й радості у тому,
Що вернувся я до дому,
Може й ще зарано,
Але ,..“Ya no es verano!” *
Може й краще було там,
Та залишилося нам
Лиш в бокали все долити
Й краплі спогадів допити...
* Ya no es verano(ісп.) - Не літо вже
