Ну от і все.. Вже осінь на порозі.
Уже пора їй братися до справ.
Зібрати все планує до морозів,
А там дивись: і сніг уже упав.
А літо що? Збирає вже валізи,
Старанно все складає у рядок.
Тривожать лиш думки: чи все улізе?
По спині пробігає холодок.
Зібрало те, що вже не знадобиться:
Пташиний спів поволі затиха,
Тепло й цвітіння може ще вміститься...
Складаючи усе, чомусь зітха...
Чи все змогла, чим, може, невгодила?
Старалась бідолаха, як могла.
Подяку від людей чи заслужила?
Одна була помилка: ця жара.
Мені в долоні кілька крапель впало..
Тобі я вдячна, любе, за тепло.
Слізьми то літо тепле накрапало..
Те, що було, дощем уже стекло...
Пори року міняються, а життя за будь-якої його пори вимагає одного і того ж. Одного і того ж Душевного тепла. Чудовий, гарний вірш. Гармонічне переплетеня пори року та пори життя.