Мала, ходь сюди...
Я через тебе вже «того»...
Не втирай мені тут казок про свою чергову дурню...
Нам за цими розборками нема коли займатися коханням...
І завжди у тебе ще щось окрім мене не умі...
Мала, ти маєш змінитися, ой-вей...
Ти чуєш, агов?
Ти вдаєш із себе чи то стерву сучасну,
Чи то мавку пак лісову...
Кажеш, що скоро я збагну, як то класно,
Та не знаю вже, чи доживу…
Від тої любові я весь схуд як той спудей,
Від тої любові я смиренний твій лакей...
Знову розум, розум, я втрачаю розум…
Ти заведеш…і підеш… забереш мій
Розум, розум, я втрачаю розум...
Що ж я роблю, лихо? Стрьомаюсь, але люблю…
І нарешті день настав
Чергової з твоїх вистав,
Ніби ти кохаєш тільки його, ох!
Проте, на свою пружну грудь
Забуваєш хоч щось вдягнуть -
Не випробуй терпіння мого, ох-ох!
Від тої любові ані здоров'я, ані грошей, єй!
Від тої любові, не відійти довго-довго-довго-довго іще...
Бо я розум, розум, я втрачаю розум...
Ти заведеш…і підеш… забереш мій
Розум, розум, я втрачаю розум
Що ж я роблю, лихо? Стрьомаюсь, але люблю…
Мій спокій, бувай… Я втрачаю ро…
Мені віддай… кохання
Мені віддай...
Розум, розум, я втрачаю розум...
Ти заведеш, і підеш, забереш мій…
Розум, розум, я втрачаю розум...
Мій спокій бувай, я втрачаю
Розум, розум, я втрачаю розум
Мій спокій, бувай, я втрачаю
Розум, розум, я втрачаю розум
Ти заведеш, і підеш...
Я втрачаю…
