Десь в лугах заблудилося літо...
За околицю дівчина йшла.
Із подолу розсипала квіти,
І вінок із ромашок сплела!
Що за диво над нею сіяло!
В білих сонечках німб золотий!
На душі мені радісно стало,
Наче ангел пройшов неземний!
Здрастуй, дівчино! мила красуне!
Як приємно зустріти тебе!
В своїм серці для тебе несу я
Сонце! й небо, як льон - голубе!
Молода! неповторно красива!
Ясні іскорки сміху в очах!
Будь завжди, як сьогодні - щаслива!
Із букетом ромашок в руках!