ти бачила, як ріка чорним тече?
як супроти ночі день встає?
щось таке від якого кров стине,
мені вчора прийшло.
я казав, що не бачив світу,
що вже зовсім не знаю, як жити,
тільки хтось шепотів уїдливо,
що ту ріку пройшов вже двічі
і дививсь в його очі,
і не бачив ні жалю, ні болю;
і дививсь на його губи,
і не бачив ні слова, ні подиху,
і спокійно так раптом стало,
зрозумів, що і сам я вже чорний,
що ту ріку, пройшов уранці,
і мій день супроти ночі не встане..
