Напевно, це мрія про любов проявилась,
Тому сум насунув мов хмара чорна-чорна.
Напевно, тому ти мені знову приснилась,
Напевно. Бо вірші твої читав учора.
Ти їх так писала мені пристрасне/щиро,
Казала так барвисто і ясне що любиш,
А я говорив: «Не роби з мене кумира!»,
А ти повторяла: «Ти мене не загуби!»
Тепер ти за межами мого існування,
І не я, це ти мене легко загубила,
У тебе тепер не одне нове кохання,
А мої почуття – непорушна є брила.
15.-7.2017
К.