Акустику пастельної осені?
На околицях мегаполісу
З рожевим відблиском ночі
І фруктовим вином
У горнятках для кави.
Ти будеш мене чекати,
З цигаркою в вустах,
На дверях нічного закладу.
А я, проковтнувши страх і совість,
Запиваючи все це залізним спокоєм,
Просто пройду крізь тебе,
Ніби ми ніколи не будемо разом,
Наче я і не знаю хто ти.
Атмосфера зовні - як у Андерсона,
Панянки в подертих джинсах
І капелюшках з Марокко,
Томно дихають біля ніг твоїх,
Стискаючи папірці для автографів.
Серце завмерло,
Немов по Кінгу,
Очі розмиті весняним джазом,
До нестями чарівна музика
Розливається тілом -
Я тебе знайшла...